1. Бути об’єктом інтерпеляції; зазнавати офіційного запиту, вимоги чи звернення з боку державних органів, зазвичай у парламентській практиці.
інтерпелюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
1. Бути об’єктом інтерпеляції; зазнавати офіційного запиту, вимоги чи звернення з боку державних органів, зазвичай у парламентській практиці.
Відсутні