мантачка

1. Діалектна назва для невеликої дерев’яної або металевої ложки, часто з довгою рукояткою, яка використовується для розмішування, зачерпування рідини або снідаю (переважно у говірках Західної та Центральної України).

2. У деяких місцевих говірках — невелика посудина для творогу, сметани чи іншого молочного продукту, виготовлена з дерева або глини.

3. Переносне значення — невелика кількість чого-небудь, порція (у розмовній мові окремих регіонів).

Приклади вживання слова

мантачка

Відсутні