Значення
-
У римському праві: урочисто передавати майно або інші речі, що належать до res mancipi (землі, раби, рогата худоба тощо), іншій особі шляхом формального акта манципації (mancipatio) перед п’ятьма свідками та ваговщиком.
-
Перен., заст. Отримувати щось у свою власність або підконтрольне володіння; заволодівати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мансипую, ти мансипуєш, він мансипує, ми мансипуємо, ви мансипуєте, вони мансипують