1. У римському праві: урочисто передавати майно або інші речі, що належать до res mancipi (землі, раби, рогата худоба тощо), іншій особі шляхом формального акта манципації (mancipatio) перед п’ятьма свідками та ваговщиком.
2. Перен., заст. Отримувати щось у свою власність або підконтрольне володіння; заволодівати.