Значення
-
У римському праві — формальний обряд (урочистий акт) купівлі-продажу значної майнової цінності (землі, рабів, великої рогатої худоби), що набував юридичної сили лише після виконання перед свідками та з дотриманням суворо встановлених процедур.
-
У широкому сенсі — процес або акт переходу майна, прав або особи (наприклад, дитини) під законну владу (потужну) іншої особи, що супроводжувався певними юридичними формальностями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мансипація, р. мансипації, д. мансипації, з. мансипацію, о. мансипацією, м. мансипації, к. мансипаціє