мансієць

[mɑnsijɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Представник народу мансі, що проживає переважно в Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії, належить до фіно-угорської групи уральської мовної родини; самоназва — «мансьі» або «мансі махум».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мансієць, р. мансійця, д. мансійцеві, з. мансійця, о. мансійцем, м. мансійцеві, к. мансійцю

Походження слова (Етимологія)

Слово «мансієць» позначає представника народу мансі. Воно походить від самоназви цього народу — «маньсі», що первісно означало «люди». В українську мову це слово потрапило через російське посередництво. Цікаво, що воно є спорідненим з угорським словом «magyar» (мадяр), оскільки обидва народи мають спільне походження. Також існує прикметник «мансійський».
Споріднені слова:угорці, хант, фіно-угорські

Більше записів