Значення
-
(від «мано» — рука та «стати» — стояти) Спеціальний пристрій або механізм, призначений для фіксації руки (зазвичай в медицині або реабілітації) у певному статичному положенні.
-
(переносне значення) Стан нерухомості, закріпленості; стан, коли рука або інша частина тіла обмежена у русі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маностато, р. маностата, д. маностатові, з. маностата, о. маностатом, м. маностаті, к. маностату