1. (істор.) Велике земельне володіння феодала в Англії, яке мало право власного суду та включало землі, що оброблялися як самим лордом (домен), так і кріпаками-чиншовиками, що несли повинності на його користь.
2. (перен., книжн.) Загальне позначення великого садибного господарства, помістя, особливо такого, що має риси самодостатності та ізоляції.