Значення
-
(істор.) Велике земельне володіння феодала в Англії, яке мало право власного суду та включало землі, що оброблялися як самим лордом (домен), так і кріпаками-чиншовиками, що несли повинності на його користь.
-
(перен., книжн.) Загальне позначення великого садибного господарства, помістя, особливо такого, що має риси самодостатності та ізоляції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. манорія, р. манорії, д. манорії, з. манорію, о. манорією, м. манорії, к. маноріє