манок

[mɑnok] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Пристрій для приманювання дичини (переважно птахів) шляхом відтворення її голосу або інших звуків, що приваблюють; також звук, що видається таким пристроєм.

  2. Засіб, предмет або обставина, що використовується для залучення, спокушання чи обману когось, приманка.

  3. У рибальстві — штучна принада для лову риби, що імітує зовнішній вигляд і рухи невеликої рибки або комахи; блешня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. манок, р. манок, д. манок, з. манок, о. манок, м. манок, к. манок

Більше записів