маніхеїзм

[mɑnixɛjizm] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Релігійно-філософське вчення, що виникло в Персії в III ст. н.е., засноване пророком Мані та ґрунтується на дуалістичному протиставленні двох вічних початків — світла (добра, духу) і пітьми (зла, матерії).

  2. У переносному значенні — дуалістичний спосіб мислення, що розділяє світ, явища чи поняття на дві абсолютно протилежні, нібито несумісні категорії (наприклад, добро і зло без усвідомлення їхнього взаємозв’язку та переходів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маніхеїзм, р. маніхеїзму, д. маніхеїзмові, з. маніхеїзм, о. маніхеїзмом, м. маніхеїзмі, к. маніхеїзме

Більше записів