1. (з італ. manco — неповний, бракуючий) У філателії та нумізматиці: поштова марка, банкнота або монета з відсутніми чи пошкодженими елементами оформлення (номіналом, написом, перфорацією), що робить її браком, але часто представляє інтерес для колекціонерів.
2. (історичне, комерційне) Недостача, брак у товарах, грошах чи матеріалах при розрахунку; дефіцит під час інвентаризації.