маніяцтво

[mɑnijɑt͡stʋo] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Психічний розлад, що характеризується періодами підвищеного настрою, надмірної активності, прискореного мислення та мовлення, гіперпродуктивності, часто супроводжуваний зниженою потребою у сні та імпульсивною поведінкою; маніакальний стан свідомості.

  2. У переносному значенні — надмірна захопленість чимось, нав’язлива ідея, однозначне прагнення до здійснення якогось задуму без урахування наслідків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маніяцтво, р. маніяцтва, д. маніяцтву, з. маніяцтво, о. маніяцтвом, м. маніяцтві, к. маніяцтво

Більше записів