Значення
-
(у фольклорі) Міфічна істота, дух-спокусник, що з’являється у вигляді вогняного змія або чарівного юнака для спокуси жінок, особливо молодих удів або самотніх дівчат.
-
(переносно) Той, хто приваблює, спокушає своєю красою, чарівністю; об’єкт сильного захоплення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маніт, р. маніту, д. манітові, з. маніт, о. манітом, м. маніті, к. маніте