маніт

1. (у фольклорі) Міфічна істота, дух-спокусник, що з’являється у вигляді вогняного змія або чарівного юнака для спокуси жінок, особливо молодих удів або самотніх дівчат.

2. (переносно) Той, хто приваблює, спокушає своєю красою, чарівністю; об’єкт сильного захоплення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |