манірка

[mɑnirkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (діал.) Невелика пляшка, зазвичай з вузькою шийкою, призначена для зберігання рідин (найчастіше горілки, вина, олії).

  2. (спец., іст.) Стекляна посудина з притертою пробкою, що використовується в хімічних лабораторіях; міцна пляшка для хімічних реагентів.

  3. (розм.) Скляна пляшка для молока місткістю 0,5 або 1 літр, що мала стандартну форму та використовувалася при роздрібній торгівлі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. манірка, р. манірки, д. манірці, з. манірку, о. маніркою, м. манірці, к. манірко

Більше записів