маневреність

1. Властивість або здатність до маневрування, до швидкої зміни напрямку, положення, способу дій залежно від обставин; спритність у маневрах.

2. (Військ.) Здатність військ, підрозділів, окремих бойових одиниць швидко пересуватися, розгортатися та змінювати позиції в ході бою чи операції.

3. (Тех.) Експлуатаційна якість транспортного засобу (судна, літака, танка тощо), що виражається в здатності легко та швидко змінювати напрямок і режим руху.

Приклади вживання

Приклад 1:
Маневреність та мобільність дають особливо важливу перевагу повітряному транспорту. Він є основним видом транспорту при термінових перевезеннях окремих військових підрозділів та вантажів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |