мандрівницький

[mɑndriʋnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Стосунковий до мандрівника або мандрівництва; властивий мандрівникові, характерний для подорожей, походів.

  2. Який багато подорожує, схильний до мандрів; пов’язаний з життям, діяльністю мандрівника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мандрівницький, р. мандрівницького, д. мандрівницькому, з. мандрівницького, о. мандрівницьким, м. мандрівницькім

Більше записів