1. У давньоримському праві: особа, яка доручала іншій особі (мандатарію) виконання певних дій або ведення справ на безоплатній основі.
2. У сучасному цивільному праві: одна зі сторін договору доручення, тобто довіритель, який доручає іншій особі (повіреному) виконання певних юридичних дій.