Значення
-
(від лат. mandamus — наказуємо) Судовий наказ вищої судової інстанції, який зобов’язує державний орган, установу або посадову особу виконати певні законом передбачені обов’язки або усунути порушення прав громадянина чи організації.
-
(іст.) Назва одного з видів королівських наказів (привілеїв) у середньовічній Англії, що видавався для захисту прав та інтересів підданих.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. мандамусу, д. мандамусові, з. мандамус, о. мандамусом, м. мандамусі, к. мандамусе