ман

Приклад 1:
зовсім здурів… – Так во­но ж, ба­чу, тільки на Січі доб­ре ко­за­ку­ва­ти, а на зай­ман­щині – хліб ро­би­ти! – ска­зав сам собі та, діждав­ши неділі, і пішов до Зай­ця на хутір.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Далі – став над по­ро­гом, пос­лав ру­ку в ки­ше­ню, ви­тяг га­ман, люльку, на­ло­жив тю­тю­ном, на­ла­пав у га­мані кри­цю, кремінь, при­ло­жив губ­ку… Черк! І по­си­па­лись, як зорі, ясні іскор­ки до­до­лу.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
), поз­во­ди­ла на той свiт аж трьох му­жи­кiв i усю ху­до­бу по­пе­ре­во­ди­ла на зiл­ля та ко­рiн­цi та на уся­кi лi­ки, та й лi­чить лю­дей чи вiд ли­хо­ман­ки, чи вiд гри­зi i вiд за­уш­ниць, бо во­на змо­ло­ду да­ви­ла зiнське ще­ня; знi­ма ос­ту­ду, пе­ре­по­лох ви­ли­ва, зли­зує вiд уро­кiв, со­няш­ни­цi за­ва­рює… i чо­го-то во­на не зна­ла? I до неї з усiх мiсць, аж верс­тов за двад­цять, наїжджа­ли бо­ля­щi; то iн­шо­му, ко­му жи­ти, то й по­мо­же, а ко­му вмер­ти, то за­раз пiс­ля її во­ди i вмре; то Прiська i ка­же: “Не так вiн не­ду­жав, щоб йо­му жи­во­тi­ти!”
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”