малорос

1. Історична назва українця, що вживалася в офіційній російській термінології до початку XX століття для позначення населення України, часто з етнографічним або територіальним відтінком.

2. Заст. Представник населення України (Малоросії), що мешкав у межах Російської імперії; українець.

3. У сучасному вживанні — термін, який може сприйматися як застарілий, а в певних контекстах — зневажливий або колоніальний, що відображає імперський погляд на українську ідентичність.

Приклади вживання

Приклад 1:
Весьма слично моя Малорос-сіа называет его богом. То же, что Павел: «Им же бог чрево…» Древне во Египтѣ іерей, погребая мертвеца, повѣлѣвал вырѣзывать сирище и, подняв перед народом, воскликнуть проповѣднику сіе: «Сей в жизни всѣх зол виною!» 6 Воззри на 26-й стих 8-я главы в «Дѣяніях»: «Ангел же господень» и протчая.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |