малоліток

Особа, яка не досягла повноліття, тобто вісімнадцятирічного віку; дитина, підліток.

У правовому контексті — особа, вік якої становить від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (у кримінальному праві) або від чотирнадцяти до шістнадцяти років (у трудовому праві), тобто неповнолітня особа, яка вже має обмежену правоздатність.

Приклади вживання

Приклад 1:
В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток. Добре діток Багатому, хвалить Бога В розкошах!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |