Словник Української Мови
Буква
1. Креслярський інструмент у формі плоского трикутника з поділками, призначений для вимірювання кутів, розмітки та перевірки прямих кутів у столярній, будівельній та кресленицькій справі; косинець, угольник.
2. (рідше) Невеликий брусок дерева чи металу трикутного або трапецевидного перерізу, що служить як вимірювальний або розмічувальний пристрій у ремеслах.
Приклад 1:
Виставили: “Кандидат”, “За хлібом”, “Баби”, “Малка Шварценкопф”, “Чумаки”, “Наші переселенці”, “Візник Геншль”, Ярецького оперу “По хоробі батька” й Шалавилу. В квітні й старий Ґембицький відрікся управи театру, і Виділ “Бесіди” був приневолений післати до театру свого відпоручника, члена Виділу Миколу Заячківського, що фунґував при українськім театрі від 28/VІ – 15/
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”