1. Зменшувально-пестлива форма іменника “малеча”, що вживається для позначення маленької дитини, немовляти або звернення до дитини.
2. (у переносному значенні) Про щось дуже маленьке за розміром або значенням.
Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма іменника “малеча”, що вживається для позначення маленької дитини, немовляти або звернення до дитини.
2. (у переносному значенні) Про щось дуже маленьке за розміром або значенням.
Приклад 1:
То був сплав ніжности й всерозуміння з вимогливістю й серйозністю, з умінням прищепити дітям із самого малечку головні підставові поняття й уявлення про справжні цінності та моральні принципи, духовні інтереси, патріотичні переконання. Загалом у цьому домі ти з радістю поринав в атмосферу справжньої родини, на жаль таку рідкісну в наш час.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”