1. Зменшувально-пестливе позначення дитини або групи дітей, часто з відтінком ніжності або співчуття.
2. (переносно) Про щось дуже маленьке за розміром або кількістю, часто про дрібні предмети або незначну суму чогось.
малеча
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дзвенить ручаїв стрімголова малеча блакитною кров’ю камінних глибин. Світанки мої у смарагдовій ворсі над кумканням всіх ропухатих дрібниць – готика самотності, готика суворості, рубінові розсипища суниць… Отут я стою під замисленим небом на чорних вітрах світових веремій, і в сутичці вічній святого з ганебним світлішає розум зацькований мій.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Частина мови: іменник (однина) |