Словник Української Мови
Буква
1. Народна назва свята Обрізання Господнього, що відзначається 14 січня за новим стилем, та пов’язаних з ним обрядів, звичаїв і розваг, серед яких особливо відомий обхід будинків із щедрівками та іграми у маскуванні.
2. Назва традиційної української народної пісні-щедрівки, яку виконують увечері 13 січня (на Щедрий вечір) та в день Маланки.
3. Жіноче ім’я, народна форма канонічного імені Меланія.
Приклад 1:
126—128 кізонько люба кізонько мила чи ти їла чи ти пила була я в яру хрещатім ймить хотіли таті в узвозі Боричім Міт про козака Мамая 361~всяк на мене риче а на Кожум’яках тікала со страхом аби шкури не злупили отак їла отак пила аж тут « дай козу мою » а моя дуда триголоса гуда міх із кози чинений передні ратички одчинені кізоньку годую в головицю дую наставляйте вуха кізонька дмуха руки у боки скоморохи в скоки аж тут « дай козу мою » що за панянка наша Маланка водить козу на мотузку по Бабинім торжку годго коза годго сіра а коза бородою а коза бодає за одним махом усіх побивахом рогами в бік за кожним словом будьте здорові на новий рік аж тут « дай козу мою » І. Калинець. Невольнича муза ~362 ×.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
Он йде Маланка. Мала, суха, чорна, у чистiй сорочцi, в старенькiй свитцi.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Он вийшла на порiг Маланка та й сховалась назад… Хай дiвка постоїть з хазяйським сином… Гляди, щоб не засватав.
— Самчук Улас, “Марія”