Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Велика, груба, незграбна рука.
2. (перен., розм.) Про людину з великими, незграбними руками або про незграбну, грубу людину.
3. (перен., розм.) Щільна, велика кількість чого-небудь, що стирчить або зібрана докупи (наприклад, макса паперів).
Приклад 1:
Кому-кому, а вам не завадило б пам’ятати слова Макса Штірнера… знаєте? того, що поклав підвалину доктрині про індивідуалістичний анархізм: «Коли святі дари наводять на тебе страх, проковтни їх, перетрави-перевари та й станешся вільним од них».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
I тут же Макса за плечi й не давала йому говорити.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Вольський ще раз спитав про Макса — де вiн? А Макс прийшов уже вiд Христi й стояв знову бiля дверей.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”