1. Фізична характеристика матеріалу, що визначає його здатність чинити опір вдавлюванню макроскопічного індентора (наприклад, сталевої кульки або алмазного конуса) під дією значного навантаження; твердість, що вимірюється методами Брінелля, Роквелла, Віккерса при навантаженнях понад 9,8 Н (1 кгс).
2. У техніці та матеріалознавстві — величина, обернено пропорційна площі відбитку, що залишається на поверхні матеріалу після вдавлювання індентора під певним навантаженням, і є однією з основних механічних характеристик конструкційних матеріалів.