макротвердість

[mɑkrotʋɛrdistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Фізична характеристика матеріалу, що визначає його здатність чинити опір вдавлюванню макроскопічного індентора (наприклад, сталевої кульки або алмазного конуса) під дією значного навантаження; твердість, що вимірюється методами Брінелля, Роквелла, Віккерса при навантаженнях понад 9,8 Н (1 кгс).

  2. У техніці та матеріалознавстві — величина, обернено пропорційна площі відбитку, що залишається на поверхні матеріалу після вдавлювання індентора під певним навантаженням, і є однією з основних механічних характеристик конструкційних матеріалів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. макротвердість, р. макротвердості, д. макротвердості, з. макротвердість, о. макротвердістю, м. макротвердості, к. макротвердосте

Більше записів