1. (у сейсмології) стосовний до макросейсміки, пов’язаний з вивченням наслідків землетрусів за спостереженнями та опитуваннями свідків (на відміну від інструментальних вимірювань).
2. (у сейсмології) призначений для оцінки інтенсивності коливань земної поверхні під час землетрусу за їхніми видимими проявами та впливом на споруди, природу та людей (наприклад, макросейсмічне поле, макросейсмічне дослідження).