1. (у соціології, демографії) Пов’язаний із макросегрегацією, тобто крупномасштабним просторовим розділенням груп населення (зазвичай за етнічною, расовою або соціально-економічною ознакою) на рівні міст, районів або регіонів, що призводить до утворення чітких географічних меж між спільнотами.
2. (у мовознавстві) Стосовний до явища макросегрегації мов, тобто територіального розподілу різних мовних груп у масштабах країни чи великого регіону, коли певні території асоціюються переважно з однією мовою.