макрос

1. (в інформатиці) Попередньо записана послідовність команд або інструкцій, яка виконується як єдина операція для автоматизації рутинних дій у програмному середовищі, текстовому редакторі, електронній таблиці тощо.

2. (в програмуванні) Іменований фрагмент коду, який замінюється на певну послідовність інструкцій на етапі попередньої обробки (препроцесорної директиви) перед компіляцією програми.

3. (в фотографії та оптиці) Скорочена назва режиму або обладнання для макрозйомки — отримання зображень дуже дрібних об’єктів у натуральну величину або зі збільшенням.

Приклади вживання слова:

макрос

Приклад 1:
Макрос va_start ініціює покажчик на черговий елемент, він встановлює аргумент arg_ptr на початок списку необов’язкових параметрів і має вигляд функції з двома параметрами: void va_start(arg_ptr, prav_param); де параметр prav_param має бути останнім обов’язковим параметром виклику- ваної функції, а покажчик arg_ptr має бути оголошено у списку змінних типу va_list у вигляді va_list arg_pt; Макрос va_start має бути використано до першого використання макро- су va_arg. Макрос va_arg повертає значення чергового аргументу, кожен його виклик призводить до просування покажчика, який зберігається в va_list.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Приклад 2:
Макрос va_arg повертає значення чергового аргументу, кожен його виклик призводить до просування покажчика, який зберігається в va_list. Ма- крокоманда va_arg забезпечує доступ до поточного параметра викликуваної функції й теж має вигляд функції із двома параметрами: type_arg va_arg (arg_ptr, type); Ця макрокоманда бере значення типу type за адресою, заданою покажчиком arg_ptr, збільшує значення покажчика arg_ptr на довжину використаного па- раметра (довжина type) і в такий спосіб параметр arg_ptr вказуватиме на на- ступний параметр викликуваної функції.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”