макробібліотека

[mɑkrobibliotɛkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

(у програмуванні) збірка макросів, функцій або класів для мови програмування, призначена для вирішення певних типових завдань або розширення базових можливостей мови; зазвичай включає готові рішення для спрощення розробки програмного забезпечення.
(у бібліотекознавстві) велика централізована бібліотека, що об’єднує фонди та ресурси менших бібліотек у межах певної системи, мережі чи регіону для забезпечення комплексного обслуговування користувачів.

Граматичні форми:

н. макробібліотека, р. макробібліотеки, д. макробібліотеці, з. макробібліотеку, о. макробібліотекою, м. макробібліотеці, к. макробібліотеко