1. (у програмуванні) збірка макросів, функцій або класів для мови програмування, призначена для вирішення певних типових завдань або розширення базових можливостей мови; зазвичай включає готові рішення для спрощення розробки програмного забезпечення.
2. (у бібліотекознавстві) велика централізована бібліотека, що об’єднує фонди та ресурси менших бібліотек у межах певної системи, мережі чи регіону для забезпечення комплексного обслуговування користувачів.