маковець

[mɑkoʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Округла або конусоподібна вершина гори, пагорба, кургану; невисокий пагорб із характерною випуклою формою.

  2. Переносно: предмет, купа чи насип з округлою, куполоподібною вершиною (наприклад, маковець сіна, маковець зерна на току).

  3. Діалектне: округле або конусоподібне піднесення в рельєфі місцевості, що виділяється своєю формою; невелика гора або пагорб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. маквівці, р. маковець, д. маквівцям, з. маквівці, о. маквівцями, м. маквівцях, к. маквівці

Більше записів