маковець

1. Округла або конусоподібна вершина гори, пагорба, кургану; невисокий пагорб із характерною випуклою формою.

2. Переносно: предмет, купа чи насип з округлою, куполоподібною вершиною (наприклад, маковець сіна, маковець зерна на току).

3. Діалектне: округле або конусоподібне піднесення в рельєфі місцевості, що виділяється своєю формою; невелика гора або пагорб.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |