Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “маківка” — верхівка, верхня частина чогось, зазвичай заокруглена або конусоподібна; дахова верхівка, шпиль.
2. Розмовна, часто пестлива назва голови людини, особливо у звертанні до дитини.
3. Верхівка мака посівного з насінням; невелика плодова коробочка макової рослини.
Приклад 1:
Опріч зросту, була вона святками, як маківочка повна, — як сміється було, то на лицях аж ямочки стають; тепер попід очі смуги, наче сажою повиводив; щоки позападали, обличчя витяглось, і губи зблідли, і брови наче злиняли; на виду аж сині жили знати. Та така тонка в перехваті, аж страшно, щоб не звихнулась; і хід не хід, а гойдання, наче її в Печержинської на ресори взято, хоч всього й року не повчилась.
— Тютюнник Григорій, “Вир”