махайра

[mɑxɑjrɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (історична зброя) Стародавній грецький однолезовий збройовий ніж або короткий меч із серпоподібним лезом, загостреним по внутрішній стороні, що використовувався для різання та рубання.

  2. (історична зброя) Широкий однолезовий меч або шабля з подібним вигнутим лезом, характерний для народів Стародавньої Греції, Фракії та Македонії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. махайр, р. махайра, д. махайрові, з. махайра, о. махайром, м. махайрі, к. махайре

Більше записів