махатма

1. (у філософії та релігії Індії) почесний титул, що означає «велика душа»; духовно просвітлена, мудра та шанована особа, яка досягла вищого рівня розвитку.

2. (історичне) Конкретна почесна назва, що застосовувалася до видатних індійських діячів, зокрема Махатми Ганді.

Приклади вживання слова

махатма

Приклад 1:
Та неминучого не зрушиш, і вколешся, рвучи троянди: не в нас цвітуть великі душі, не наш борець Махатма Ганді. Де вже там оспівувати радянське сьогодення… Але я знов забігаю наперед.
— Самчук Улас, “Марія”