махатма

[mɑxɑtmɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (у філософії та релігії Індії) почесний титул, що означає «велика душа»; духовно просвітлена, мудра та шанована особа, яка досягла вищого рівня розвитку.

  2. (історичне) Конкретна почесна назва, що застосовувалася до видатних індійських діячів, зокрема Махатми Ганді.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. махатма, р. махатми, д. махатмі, з. махатму, о. махатмою, м. махатмі, к. махатмо

Більше записів