магнітотелурика

1. Розділ геофізики, що вивчає електричне поле Землі, яке виникає під впливом змін магнітного поля планети, зокрема для дослідження будови земної кори та верхньої мантії.

2. Геофізичний метод розвідки надр, заснований на вивченні природних змінних електромагнітних полів телуричного походження з метою вивчення електричної провідності глибинних шарів Землі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |