1. Комбінований радіоелектронний пристрій, що поєднує в одному корпусі радіоприймач, магнітофон та підсилювач низької частоти для відтворення звуку через вбудовані або зовнішні гучномовці.
2. Побутова апаратура для програвання музичних записів на магнітній стрічці (касеті) та приймання радіомовлення, популярна в другій половині XX століття.