магнітопровідність

1. Фізична величина, що характеризує здатність речовини чи середовища проводити магнітний потік; магнітна проникність.

2. У техніці — властивість матеріалів (наприклад, феромагнетиків) ефективно проводити магнітний потік, що є ключовою для роботи електромагнітних пристроїв (трансформаторів, дроселів тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |