магнітопровідність

[mɑɦnitoproʋidnistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Фізична величина, що характеризує здатність речовини чи середовища проводити магнітний потік; магнітна проникність.

  2. У техніці — властивість матеріалів (наприклад, феромагнетиків) ефективно проводити магнітний потік, що є ключовою для роботи електромагнітних пристроїв (трансформаторів, дроселів тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магнітопровідність, р. магнітопровідності, д. магнітопровідності, з. магнітопровідність, о. магнітопровідністю, м. магнітопровідності, к. магнітопровідносте

Більше записів