магніточутливість

[mɑɦnitot͡ʃutlɪʋistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Фізична властивість речовини чи матеріалу змінювати свої характеристики (наприклад, електричний опір, розміри, намагніченість) під впливом зовнішнього магнітного поля.

  2. У біології — здатність живого організму (наприклад, перелітних птахів, бактерій) сприймати та реагувати на зміни магнітного поля Землі для орієнтування в просторі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магніточутливість, р. магніточутливості, д. магніточутливості, з. магніточутливість, о. магніточутливістю, м. магніточутливості, к. магніточутливосте

Більше записів