магнітність

1. Фізична властивість тіл (постійних магнітів, електричних струмів, рухомих заряджених частинок тощо) створювати магнітне поле та зазнавати впливу зовнішнього магнітного поля; здатність намагнічуватися.

2. У переносному значенні — здатність приваблювати, притягувати до себе (про людину, місце, явище).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |