Значення
-
Фізична властивість тіл (постійних магнітів, електричних струмів, рухомих заряджених частинок тощо) створювати магнітне поле та зазнавати впливу зовнішнього магнітного поля; здатність намагнічуватися.
-
У переносному значенні — здатність приваблювати, притягувати до себе (про людину, місце, явище).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. магнітність, р. магнітності, д. магнітності, з. магнітність, о. магнітністю, м. магнітності, к. магнітносте