Словник Української Мови
Буква
1. Фізичний процес намагнічування, надання феро- або феромагнетикові властивості постійного магніту шляхом впливу зовнішнього магнітного поля.
2. (у техніці) Технологічна операція створення магнітного поля в певній деталі або приладі.
3. (переносне) Сильний вплив, приваблива дія когось або чогось, здатність притягувати до себе, зачаровувати.
Приклад 1:
При подальшому з більшенні маг – нітного поля, протилежного початковому, намагнічення стрижня знову досягає на – магнічення насичення – нJ при нHH −= . Повертаючись п оступово до напруженості магнітного поля нH , дістанемо з амкнену криву, яка називається петлею гістерези- су.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”