Значення
-
Фізичне тіло, речовина або матеріал, що володіє властивістю магнетизму, тобто здатне намагнічуватися або взаємодіяти з магнітним полем.
-
(У техніці) Елемент магнітного кола, зазвичай виготовлений з феромагнетика, що слугує для проведення магнітного потоку (наприклад, у постійних магнітах, електромагнітах, осердях трансформаторів).
-
(Застаріле, в переносному значенні) Людина, що володіє сильною привабливістю, харизмою або внутрішньою силою, здатною “притягувати” до себе оточуючих.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. магнетик, р. магнетика, д. магнетикові, з. магнетик, о. магнетиком, м. магнетикові, к. магнетику