магнетоопір

[mɑɦnɛtoopir] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Фізичне явище, що полягає в зміні електричного опору провідника або напівпровідника під дією зовнішнього магнітного поля.

  2. Величина, що кількісно характеризує це явище, визначається як відносна зміна опору матеріалу в магнітному полі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магнетоопір, р. магнетоопору, д. магнетоопорові, з. магнетоопір, о. магнетоопором, м. магнетоопорі, к. магнетоопоре

Більше записів