магістерство

1. Науковий ступінь, який надається особі, що закінчила магістратуру та успішно захистила магістерську роботу (дисертацію).

2. Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що слідує після бакалаврату та передує аспірантурі (докторантурі).

3. (Заст.) Вчене звання магістра в дореволюційній Російській імперії та деяких інших країнах; також посадова особа, що мала це звання.

Приклади вживання

Приклад 1:
І, по правді сказавши, тобі така макітра та чалма багато більше прияличувала б, ніж магістерство, — зачіпав Кованько. — Нехай буде й так, а ти одчепись од мене, бо я діло роблю, — говорив Мірошниченко.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |