лютичі

[ljutɪt͡ʃi] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Західнослов’янське плем’я, що входило до союзу велетів (вільців) і мешкало між річками Одра та Ельба, відоме запеклим опором християнізації в X–XII століттях.

  2. (Історія) –

    Політично-релігійний союз (племінний союз) племен лютичів, створений для боротьби з німецькою експансією та насадженням християнства, що мав релігійний центр у святилищі бога Сварожича в місті Радогощ (Ретра).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лютич, р. лютича, д. лютичеві, з. лютича, о. лютичем, м. лютичеві, к. лютичу

Більше записів