лютичі

1. Західнослов’янське плем’я, що входило до союзу велетів (вільців) і мешкало між річками Одра та Ельба, відоме запеклим опором християнізації в X–XII століттях.

2. Політично-релігійний союз (племінний союз) племен лютичів, створений для боротьби з німецькою експансією та насадженням християнства, що мав релігійний центр у святилищі бога Сварожича в місті Радогощ (Ретра).

Приклади:

Відсутні