1. Сильний вилив люті, гніву; шаленіння, лють.
2. Різке посилення, розгул стихії (вітру, бурі, морозу тощо); шаленіння.
3. Заст. Жорстоке поводження, звірство.
лютування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Молодий хлопець од скорботи не чув того лютування бурі, не чув стукоту й гуркоту. Він задрімав якоюсь важкою дрімотою, йому здавалось, що він кудись йде в тумані, хоче вийти з його, силкується вийти, шукає стежки й сам не відає, куди йде і кудою йому вийти, никає, блукає навмання.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |