люція

1. Жіноче особове ім’я латинського походження (від lux — «світло»), аналогічне до українського імені Світлана.

2. У техніці: одиниця вимірювання освітленості в системі СІ, що дорівнює освітленості поверхні площею 1 квадратний метр при світловому потоці в 1 люмен, що падає на неї. Позначається «лк». (Від лат. lux — «світло»).

Приклади:

Приклад 1:
Коли влітку приїздила зі Львова моя тітка Люція, піаністка, концертмейстер консерваторії, ми годинами грали з нею. І хоча дорівнятися їй у майстерності виконання я аж ніяк не могла, щось перебріхувала, щось пропускала, але останній акорд ми завжди брали разом!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”