лютість

1. Властивість за значенням прикметника “лютий”; велика, нестримана злість, лютощі, жорстокість.

2. Перен. Велика сила, інтенсивність, завзятість у вияві чого-небудь (почуттів, явищ природи тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Дика жага, звірячі хіть і лютість володіють людиною, й не може вона помислити, зупинити себе. От, ще не перегорів на попіл Хмелів жар, який роздмухав він, а польська шляхта пре в колишні маєтки, хоч бачить, що люди не хочуть того, що вони вже ковтнули волі, що вони вже не змиряться з неволею.
— Франко Іван, “Мойсей”