Значення
- (Соціологія) –
Представник декласованих верств населення (злиденнілі, безробітні, безпритульні тощо), який втратив зв’язок зі своїм соціальним середовищем, має маргінальну поведінку та не має власності.
- (Соціологія) –
Людина, яка демонструє низький рівень культури, нехтує загальноприйнятими нормами моралі та суспільними цінностями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. люмпен, р. люмпена, д. люмпенові, з. люмпена, о. люмпеном, м. люмпені, к. люмпене
Походження слова (Етимологія)
Слово «люмпен» походить від німецького «Lumpen» (лахміття, ганчірка) і спочатку вживалося як скорочення від «люмпен-пролетаріат» — терміна, яким позначали декласовані верстви населення, що втратили зв’язок із виробництвом: бродяг, злодіїв, старців тощо. Цей термін був запозичений з німецької мови, де «Lumpenproletariat» буквально означає «лахміттєвий пролетаріат». Перший компонент «Lumpen» (у множині — «лахміття») пов’язаний із середньоверхньонімецьким «lump» (ганчірка, клапоть) та дієсловом «lampes» (в’яло звисати), що споріднене з давньоіндійським «lambate» (звисає) і праслов’янським «slabb», від якого походить українське «слабий». Таким чином, слово «люмпен» несе в собі ідею чогось обірваного, слабкого, відірваного від суспільства.