пролетаріат

1. Клас найманих робітників у капіталістичному суспільстві, позбавлених засобів виробництва та живущих за рахунок продажу своєї робочої сили.

2. У марксистській теорії — революційний клас, що має історичну місію знищити капіталізм і створити безкласове комуністичне суспільство.

3. У широкому вжитку — найбідніші, експлуатовані верстви населення, трудівники.

Приклади вживання

Приклад 1:
Характерним для розуміння ставлення Драй-Хмари до радянської України є запис у його щоденнику від 11 квітня 1926 року: Ленін говорить про поневолені кляси, про те, що пролетаріат об’єднає й поведе їх за собою на боротьбу за краще майбутнє. А Чупринка співає про людей у горі, про людські муки, про сльози і крик одчаю.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Аслан розповідає, як то він чистив геніально черевики пролетаріатові, як вони дерлися від отруйної мазі, як той пролетаріат лає совєтську владу, партію й самого Сталіна і хоче ту владу повалити, а все через одного чистія, фашиста й контрреволюціонера, Аслана… Аслан розповідає, а слідчий пише, аж-но піт йому виступає, сопе, прикусує язика й пише. Аслан кінчає свою розповідь клятвою, що він кається щиросердно й що більше не буде вже, і з полегкістю зітхає — нарешті йому дадуть спокій, напевно.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |